Покарання для чиновників, які під час війни барижать гуманітаркою, має бути суворим і неминучим

Поки весь світ збирає та надсилає Україні допомогу на мільярди доларів, а самі українці донатять останні гривні, щоб наблизити Перемогу і підтримати тих, хто цього потребує найбільше, дехто у владних кабінетах вважає цілком припустимим збагачуватися на «гуманітарці».

Не так страшні московські воші, як українські гниди. На жаль, ця фраза, сказана понад століття тому, зараз знову актуальна, як ніколи. Поки ворог атакує українську інфраструктуру ззовні, хабарники та «схематозники» підривають національну безпеку і довіру до владних інституцій зсередини. Особливо цинічними є приклади розкрадання гумдопомоги під час воєнного стану. Сигнали про це надходять із різних регіонів країни - як прифронтових, так і відносно «безпечних».

Так, за інформацією УНІАН, наприкінці лютого у Києві були викриті склади, на яких ще з весни 2022 року припадає пилом та гниє гуманітарна допомога від Японії, Польщі, Азербайджану, Великобританії та інших країн. За оцінками представника благодійного фонду «Фром Харт Юєй», тут близько 500 тонн продуктів харчування, військової амуніції, побутової хімії - загалом це не менше двадцяти п’яти великих фур. Наразі триває слідство і пошук винних, чому гуманітарка не була розподілена серед тих, кому вона адресувалася, а схована і віддана на поталу щурам.

У свою чергу, у серпні 2022 року у Запоріжжі детективи НАБУ викрили посадовців на розкраданні гуманітарної допомоги в промислових масштабах. За пів року було викрадено 22 морські контейнери, 389 залізничних вагонів і 220 вантажних автомобілів.

«Посадові особи розкрадали в промислових масштабах майже всю гуманітарну допомогу, яка надходила в місто й область, і продавали її через торговельні мережі «АТБ» і «Сільпо», -  на своїй Facebook-сторінці повідомив агент НАБУ Євген Шевченко.

До розкрадання гумдопомоги були причетні голова Запорізької ОВА Олександр Старух, його заступниця Злата Некрасова, депутат Запорізької облради Віктор Щербина й секретар Запорізької міськради Анатолій Куртєв.

У квітні минулого року Волинська військова адміністрація заскочила на махінаціях склад гуманітарної допомоги. Хоча фактично він був під контролем посадовців, адже вважався офіційним пунктом і підпорядковувався координаційному центру області. Та саме його екс-керівник і за сумісництвом колишній заступник голови облдержадміністрації Андрій Ярмольський, кажуть, і покривав усі схеми. На цьому складі десятки тонн гуманітарної допомоги не обліковувалися. Відповідно, звідки це все з’явилося і куди відправлялося - невідомо.

На Чернігівщині не менш гучний скандал із розподілом гуманітарки від міжнародних партнерів, який пов’язують з двома фігурами: екс-зазступником голови Чернігівської ОВА Дмитром Івановим та головою Чернігівської облради Олени Дмитренко. Саме у вотчині Дмитренко - Козелецькому районі - де зараз депутатствує її донька, навесні минулого року був створений гуманітарний хаб, який отримував усі вантажі і вже потім розподіляв їх на власний розсуд. Згодом хаб перемістився до Чернігова, але питання щодо його діяльності виникли у багатьох. У тому числі у депутатів Верховної Ради. 

Вони створили тимчасову слідчу комісію, яка виявила низку порушень законодавства, як-от закупівлю невідповідних продуктів, продаж товарів з ознаками гуманітарки, передачу 15 вагонів гуманітарної допомоги людині, яка на момент її отримання перебувала за кордоном.

Саме про ці 15 вагонів на своїй фейсбук-сторінці рапортував зам голови Чернігівської ОВА Дмитро Іванов, який з подачі керівництва області “рулив” у той час гуманітаркою на Чернігівщині.

16 січня 2023 року Дмитро Іванов, на якого тепер намагаються повісити всіх собак, написав заяву на звільнення з посади. 

"Наша спільна робота не була марною та продовжиться. Дякую голові ОДА В'ячеславу Чаусу та голові обласної ради Олені Дмитренко за те, що були поруч та допомогли мені прийняли таке рішення", - йдеться у його дописі на власній фейсбук-сторінці. 

Ще раз: “Допомогли мені прийняли таке рішення”. Ця одруківка насправді багато про що говорить. Дмитро так і не визначився, чи Чаус та Дмитренко були поруч та самі прийняли таке рішення щодо нього. Чи допомогли йому прийняти таке рішення. Адже у цій історії він був просто менеджером, який отримував свій процент. 

На запитання про причину звільнення з посади, Дмитро Іванов у коментарі Суспільному сказав так:

"Я написав усе в пості. Я все написав, озвучив. Якщо будуть якісь подробиці – я дам знати. Уважніше ще раз прочитайте – і ви все зрозумієте".

Дякуємо, Дмитре, ми все прочитали і зрозуміли.

Показово, що за кілька місяців до цього Іванов та Дмитренко разом роздавали подяки та відзнаки волонтерам. Що на тлі скандалів із зниклою гуманітаркою просто на голову не налазить. 

Тим часом, у Прилуках гуманітарку взагалі планують утилізувати як прострочену та неліквідну. Принаймні, про це заявила міська влада. Багато-хто з місцевих мешканців вважає, що таким чином міський голова Олена Попенко намагається сховати кінці у воду і списати гумдопомогу по документах, хоча її просто немає в наявності: вона давно була перепродана через різні мережі магазинів, зокрема METRO. 

Як бачимо, на жаль, ситуації, коли загальнонаціональна трагедія перетворюється для наділених владою місцевих очільників у джерело наживи, – непоодинокі. І це змушує замислитись над питанням відповідальності за економічні й гуманітарні злочини під час війни.

За інформацією Національної агенції з питань запобігання корупції, за продаж гуманітарної допомоги порушників чекає покарання за новою статтею 201-2 Кримінального кодексу України, що діє з 3 квітня 2022 року. Під час воєнного або надзвичайного стану за продаж товарів гуманітарної допомоги, використання благодійних пожертв або безоплатної допомоги чи інші дії з цим майном задля отримання прибутку передбачено:

• позбавлення волі на строк від 5 до 7 років;
• позбавлення права обіймати певні посади на строк до 3 років;
• конфіскація майна.

Але 5 - та навіть 7 - років за гуманітарне “мародерство” - замало! Покарання має бути значно більшим. Щоб в нікого навіть думми не було “скористатися нагодою”. Кожен чиновник і депутат має знати і чітко розуміти: кримінальна відповідальність за подібні злочини буде суворою й невідворотною. І навіть підозра у можливій причетності держслужбовця до таких зловживань у воєнний час має слугувати поштовхом до публічного осуду й негайного складання повноважень.